Коли варто пройти обстеження у дитячого гастроентеролога?

• Зниження або підвищення апетиту.
• Різноманітні диспепсичні розлади – нудота, блювання, відригання.
• Біль в животі, різної локалізації та інтенсивності.
• Відчуття тяжкості в животі, швидкого насичення.
• Закрепи, тяжкість дефекації.
• Діарея.
• Зміни консистенції та наявність слизу, неперетравлених домішок, крові в калі.
• Дефіцит ваги або її недостатня прибавка.
• Питання правильності годування дитини відповідно віку.
• Корекція годування, в залежності від патології травної системи.

До захворювань травної системи, якими займається дитячий гастроентеролог належить функціональна та органічна патологія:

• пілороспазм;
• функціональна шлункова диспепсія;▫
• гострий та хронічний гастрит;
• гастродуоденіт;
• виразкова хвороба;
• рефлюксна хвороба;
• непереносимість глютену та целіакія
• ацетонемічні стани;
• патологія гепатобіліарної системи (дисфункції біліарного тракту та сфінктера Одді, холецистит та холецистохолангіт, жовчекам’яна хвороба, гепатити, синдром Жільбера);▫️синдром подразненого кишківника;
• хвороба Крона, коліти різної етіології (включаючи неспецифічничний виразковий коліт), синдром кологенного закрепу ті інші.

Які обстеження можна пройти у VISE clinic, якщо є захворювання органів травлення?

Залежно від симптомів, які турбують дитину чи хвилюють батьків у медичному закладі «VISE clinic» лікар дитячий гастроентеролог може назначити додаткові обстеження:

• Огляд дитячого гастроентеролога
• УЗД органів черевної порожнини та інших органів при потребі
• Вимірювання ацетону у повітрі, що видихається або у сечі
• Тест на скриту кров у калі, ротавірус
• Повний спектр лабораторних обстежень крові (печінкові проби, амілазу, загальний білок, дообстеження на целіакію (непереносимість глютену), маркери гепатитів, хелікобактера та інших інфекцій, маркери системних захворювань, наприклад Хвороба Крона чи неспецифічний виразковий коліт тощо)
• Повний спектр аналізів калу  (копрограма, посів на патогенну флору, кальпротектин калу, панкреатична еластаза, виявлення гельмінтів тощо)

Записатись на консультацію і обстеження у дитячого гастроентеролога можна на сайті медичного центру «VISE clinic»

Одною із патологічних станів у дітей, з яким батьки часто звертаються до дитячого гастроентеролога VISE clinic є ацетонемічне блювання.

Питання, які будуть розглянуті нижче включають відповіді на запитання?

1. Що ж таке ацетонемічне блювання?
2. Причини виникнення
3. Методи діагностики
4. Основні принципи лікування при ацетонемічному блюванні

На сьогодні, синдром ацетонемічного блювання розглядається як сукупність симптомів, зумовлених підвищенням у крові кетонових тіл.

Причини виникнення ацетонемічного блювання:

Самою частою причиною виникнення ацетонемічного блювання  у дітей є вірусні інфекції, харчування, яке не відповідає віку дитини та неправильний режим вигодовування, психоемоційне навантаження та різноманітні стресові чинники.

Перераховані вище причини ведуть до гіпоглікемії (зниження рівня глюкози у крові).

Важливо! Несвоєчасне або неправильне надання допомоги може призвести до ацетонемічної коми.

Дитячими гастроентерологами розглядаються первинний та вторинний ацетонемічний синдром. Первинний зумовлений порушенням білкового обміну із надмірною продукцією сечової кислоти, може зустрічатися у дітей віком від одного року до періоду статевого дозрівання. Однак, у більшості випадків до 12-річного віку повністю зникає.

Вторинний ацетонемічний синдром найчастіше виникає при захворюваннях травної системи, інфекціях, пухлини мозку, патології крові, голодуванні, отруєннях, та при ендокринній патології (наприклад, декомпенсований цукровий діабет, інсулінова гіпоглікемія, тиреотоксикоз)

Основні симптоми підвищеного ацетону:

• багаторазове блювання,
• загальна слабкість,
• болі в животі, які, переважно не мають чіткої локалізації,
• запах ацетону з рота,
• періодичний неспокій дитини.

Діагностика ацетонемічного стану:

На консультацію до дитячого гастроентеролога можна записатись у Сімейну клініку VISЕ.

Одним із методів діагностики, які може бути проведений дитячим гастроентерологом на прийомі в Сімейній клініці VISE є визначення рівня ацетону в сечі та в повітрі, яке видихається.

Визначення кетонурії засноване на тому, що на фоні багаторазового блювання  виникає зрушення рН крові в кислу сторону та розвиток кетоацидозу. Надлишок ацетону виводиться із сечею та повітрям. Для проведення до стеження смужку занурюють в свіжозібрану сечу і через одну хвилину оцінюють результат. При наявності кетонів реагент стає червоно-коричневого кольору. Отримане забарвлення порівнюють з еталонною шкалою. Результат оцінюється як – негативний, незначний, середній та значний.

Для вимірювання концентрації ацетону у повітрі, що видихається використовується спеціальний прилад з високовибірковим до паррів ацетону датчиком. Основними характеристиками датчика, що гарантують необхідну точність вимірювань є  чутливість до малих концентрацій ацетону в повітрі, що видихається, лінійність в діапазоні вимірювань. Час встановлення показів не більше 10 секунд.

Основні принципи лікування ацетонемічного стану:

Одним із головних принципів лікування ацетонемічного стану є проведення регідратаційної терапії (випоювання), яка розпочинається з пероральної регідратації.

Оральна регідратаційна терапія — фізіологічний, простий, доступний і недорогий метод відновлення втраченої рідини, основним завданням якої є досягнення всмоктування води й солей з просвіту кишечника.

Пероральна регідратаційна терапія (випоювання) передбачає дачу дитині достатньої кількості рідини методом частого, дробного, теплого пиття незначними об’ємами.

Випоювати дитину бажано з ложки, даючи кожні 5-10 або 10-15 хвилин. При багаторазовій блювоті, позивах на блювоту можна випоювати дитину через трубочку (для немовлят може бути використана пляшечка з соскою), що дозволить зменшити ризик повторного блювання випитою рідиною.

Оптимальний склад, рекомендований ВООЗ, мають аптечні розчин для оральної регідратації.  Крім того можуть бути використані: підсолоджений чай, перекіп’ячена вода, негазована слабомінеральна лужна вода, неконцентрований компот із сухофруктів.

Об’єм рідини, яку потрібно дати дитині визначається із початкового розрахунку 30–50 мл/кг але може бути збільшеним до 100 мл/кг, в залежності від стану дитини.

Наступним важливим моментом при лікуванні ацетонемічного стану, якщо він погано корегується перші дні є корекція харчового раціону. З раціону слід виключити концентровані м’ясні, кісткові, рибні та грибні бульйони, м’ясо молодих тварин і птиці, жирні сорти м’яса, субпродукти, сметану та ряжанку, помідори, баклажани, кольорову капусту у вареному вигляді, бобові, шоколад, апельсини, напої, що містять кофеїн, холодні та газовані напої, а також модифіковані продукти (сублімовані та трансгенні). У раціоні дитини з кетозом мають переважати гречана, геркулесова, манна каші, зварені на воді, овочевий (круп’яний) суп, картопляне пюре, печені яблука, галетне печиво, молоко та молочні продукти.

Якщо ж Ви дотримуєтесь всіх наведених вище рекомендацій, а стан дитини не покращується: не припиняється блювання, приєднюється загальна слабкість, вялість, дитина відмовляється від їжі та пиття, підвищується температура тіла – дитина потребує консультації дитячого гастроентеролога та призначення додаткових методів достеження та медикаментозного лікування.

Консультацію та лікування при ацетонемічному стані у дитини у Івано-Франківську забезпечує медичний центр «VISE clinic». Для обстеження доступний дитячий гастроентеролог. Отримати консультацію можна на сайті https://vise.local/