За даними ВООЗ третина населення Землі входить до групи ризику розвитку йододефіцитних захворювань, які займають третє місце у списку найбільш поширених неінфекційних захворювань людини. Україна знаходиться в числі п’яти країн із найнижчим рівнем вирішення проблеми йододефіциту.
У статті ми розберемось:
- Яка роль йоду в організмі людини?
- Рекомендовані добові рівні надходження йоду в організм.
- Спектр йододефіцитних захворювань.
- В яких випадках варто звернутися до ендокринолога?
- Які є методи діагностики йододефіцитних захворювань?
- Профілактика йододефіцитних захворювань.
Роль йоду в організмі
Йод – це необхідний для організму елемент, більша частина якого (60%) зосереджена в щитовидній залозі, близько 40% у крові, яєчниках та м’язах.
Приймає участь у ряді важливих функцій:
- підтримці енергетичного обміну і температури тіла
- процесах росту і розвитку організму (особливо нервової системи)
- Стимуляції розумової діяльності
- Становленні репродуктивної системи
- Впливає на здоров’я шкіри, нігтів, волосся, зубів
- Обміні білків, жирів, водно-електролітному
- Забезпеченні процесу ембріогенезу, розвитку внутрішніх органів і систем, формуванні і дозріванні центральної нервової системи, реалізації генотипу у фенотип.
Рекомендовані добові надходження йоду в організм
Діти молодшого віку 0-6 років 90 мкг
Діти шкільного віку 7-12 років 120 мкг
Підлітки та дорослі 150 мкг
Вагітні та лактуючі 250 мкг
Спектр йододефіцитних захворювань.
Йододефіцитні захворювання це патологічні стани, що розвиваються в популяції внаслідок йодного дефіциту, виникненню яких, можна повністю запобігти за умови адекватного споживання йоду. Спектр цих захворювань надзвичайно широкий: зоб, гіпотиреоз, затримка фізичного розвитку та порушення становлення репродуктивної функції, розумова недостатність, кретинізм, вроджені вади розвитку, підвищена перинатальна та неонатальна смертність.
В яких випадках варто звернутися до ендокринолога?
Оскільки у дітей в абсолютній більшості випадків має місце дифузний нетоксичний зоб, симптоми захворювання можуть бути відсутніми або залишатися непоміченими протягом тривалого часу, що зумовлює його пізню діагностику та обмежує ефективність профілактичних та лікувальних заходів.
- Збільшення розмірів щитовидної залози
- Сухість шкіри
- Ламка, сухе волосся
- Холодні кисті, ступні
- Затримка зросту
- Затримка психомоторного розвитку, зниження інтелекту та пам’яті
- Затримка або випередження статевого розвитку
- Набряклість обличчя, кінцівок
- Брадикардія
Які є методи діагностики йододефіцитних захворювань?
- Визначення розмірів щитовидної залози (за допомогою пальпації та/або УЗД щитовидної залози)
- Гормональні дослідження (на етапі первинної діагностики достатньо провести визначення ТТГ та вільного Т4
- Титр антитіл до тиреопероксидази та/або антитіл до мікросомальної фракції тиреоцитів.
! Визначення рівня йоду у сечі є винятково епідеміологічним показником і для індивідуальної діагностики йододефіцитних захворювань не використовується!
Оскільки кількість йоду, що виділяється з сечею, може змінюватись протягом доби. Такі тенденції нівелюються під час масових досліджень, що дає змогу провести адекватну оцінку вживання йоду населення.
Профілактика йододефіцитних захворювань.
Методи профілактики:
- Масова
- Індивідуальна
- Групова
Масова профілактика є найбільш ефективною, та полягає у тому що все населення країни постійно використовує йодовану сіль, як джерело йоду. Перевага надається саме йодованій солі, через те, що вона є доступним, безпечним, дешевим для всіх продуктом, що споживається повсюдно, усіма категоріями населення протягом цілого року в однаковій кількості. Спорадично використання солі в окремих сім’ях не дає відчутного профілактичного ефекту в масштабах популяції.
Групова профілактика проводиться в організованих колективах.
Індивідуальна – так званому «неорганізованому населенню» (вагітним і жінкам, які годують грудьми, новонародженим і грудним дітям, а також дітям, які навчаються і виховувався в домашніх умовах).
Для групової та індивідуальної профілактики краще використовувати точно дозовані лікарські препарати калію йодиду у вікових дозуваннях.
Передозування йоду, як і його дефіцит, спричиняє виникнення ряду патологічних станів у тому числі порушення функції щитовидної залози (йодизм, йод індукований тиреотоксикоз та ін.)
! Ні в якому разі не можна використовувати для профілактики та лікування йододефіцитних захворювань спиртовий розчин йоду!
Записатись на обстеження у ендокринолога Івано-Франківська можна на сайті медичного центру «VISE clinic».
Лікування йододефіцтних станів у Івано-Франківську забезпечує медичний центр «VISE clinic». Для обстеження доступний дитячий ендокринолог. Отримати консультацію можна на сайті https://www.vise.com.ua/
Статтю підготувала Кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих хвороб ІФНМУ, Дитячий ендокринолог, дієтолог, лікар-педіатр Бобрикович Ольга Сергіївна
